Екотерапія, або Як у великому місті знайти час для спілкування з природою
Фото: Pexels
У сучасному метушливому світі ми часто забуваємо про прості душевні речі: прогулятися парком, помилуватися пташками, випити кави у затишному дворику. Зараз, коли в Україні триває повномасштабна війна, робити для себе такі маленькі паузи стало ще складніше. Але, повір, вони тобі дуже потрібні. Сьогодні розповідаємо про філософію життя slow living, а також про те, що таке екотерапія, у чому її суть і як знаходити можливість спілкуватись з природою у великому місті.
У цій темі нам допомогла розібратися киянка, переселенка, колекціонерка екзотичних рослин, поціновувачка екотерапії, організаторка першого plant-swap у Хмельницькому Тетяна Коноваленко.
Тетяна Коноваленко учасниця plant-спільноти УкраїниЩо таке філософія slow living?
Філософія slow living — це про неквапливий ритм життя, де ти приділяєш увагу головному, прибираючи зайве й метушливе. Звучить як щось божевільне, коли щодня новини розривають старі шаблони, а у добі не вистачає часу, щоб опанувати всі стрімкі оновлення світу ШІ.
Але хочу сказати, що часто slow living трактують і розуміють невірно. Це філософія усвідомленого життя, цінностей, сенсів, присутності у моменті, відчуття себе тут та зараз. Термін slow life з'явився паралельно зі slow food, який по суті започаткували італійці на знак протесту проти fast food у 1980 роках. Вони боялися знищення цінностей dolce vita, тобто насолоди смачною їжею, архітектурою, прогулянками, піклуванням про себе, живим спілкуванням. Тому на противагу всьому швидкоплинному виник термін slow life та концепція slow living.
Slow living — це перш за все про якість життя. Ще не розплющив очі — й одразу за телефон, зачинив двері — а потім згадуєш, що не вимкнув світло, та й уже не пам'ятаєш, чи зачинив ті двері взагалі. Багатьом із нас знайома шалена втома ввечері, коли не пам'ятаєш, що й було у тому дні, перекуси похапцем й ґаджети до 12 ночі. Філософія slow living — це про уповільнення через відсутність поспіху, адже принцип "що швидше, то краще" давно не працює.
Як можна прийти до філософії slow living, коли живеш у шаленому темпі?
Насправді я одразу згадую успішних людей, які поєднують кілька бізнесів, соціальні проєкти, саморозвиток, спорт, конференції, ділові зустрічі, особисте життя й відпочинок. Це швидше питання планування, тайм-менеджменту й пріоритетів. Звісно, ми всі різні, то й картати себе, що хтось все встигає, а ти ні — немає сенсу. Це більше про те, що варто замислитися й проаналізувати, як люди все поєднують і що для цього можна зробити.
Раджу проаналізувати те, на що ти витрачаєш час і яке місце займаєш у своєму житті — головне чи другорядне. Ти головний герой свого життя чи виконавець у чиємусь?
Перший шок станеться після перегляду цифрового балансу у налаштуваннях телефону. Мій цифровий баланс, тобто витрачений час у телефоні, становив 47-48 годин на тиждень. Я дві доби жила у телефоні — це крім роботи із ноутбуком. Зараз мій цифровий баланс становить близько 25-28 годин, тобто я звільнила у середньому 20 годин свого життя від ґаджетів.
Далі раджу планувати — а це ціле мистецтво. Його варто опанувати, як і періодично ловити себе на тому, що залипаєш десь поміж рілсами, тіктоком та сторіз. До речі, хочу сказати про телевізор. Це, звісно, справа кожного, але я принципово його не дивлюся і віддаю перевагу сухому й лаконічному тексту. Використовую телевізор, швидше, як великий монітор, коли хочу із сім'єю переглянути якийсь фільм. Якщо у твоєму житті ще є телебачення, то тут також варто порахувати витрачений час й запитати себе, а чи приносить це користь та задоволення у житті? І так з усім.
Також достатньо почати планувати свій день наперед, тоді у житті поступово з'явиться достатньо часу для себе, нових справ, ідей, зустрічей із друзями. Це не про постійний контроль, а про план на день, де ти нічого не проґавиш.
Як знаходити час на те, щоб займатись екотерапією та плентингом?
Це все знову про те, на що ми витрачаємо своє життя, про захоплення, про знайомство із власними відчуттями та потребами. Більшість із нас має певні хобі: аромасвічки, вініл, нумізматика, лего та інші. Схожа історія і з рослинами та екотерапією — це захоплення, частина життя, а ще чудовий інструмент самодопомоги, покращення емоційного стану та психологічного добробуту.
Про позитивну взаємодію "людина — природа" свідчить все більше наукових робіт та досліджень. Людина настільки виснажена диджиталізацією, урбанізацією та стресами, що психіка на підсвідомому рівні шукає порятунку. Звісно, якщо ти не любиш рослини, то плентинг, можливо, не твоє. Я відкрила це захоплення для себе лише у 2011 році. Немає сенсу займатися тим, що не викликає захоплення, але й варто завжди пробувати щось нове, якщо є зацікавленість.
Можу сказати, що плентинг не займає купу вільного часу, і серед власників рослин та колекціонерів є і програмісти, і дизайнери, журналісти, маркетологи, лікарі, контент-мейкери, багатодітні мами тощо.
Щодо рослин і того, що ти можеш забувати їх поливати, то це також нормально. Ми люди й не можемо втримати все на світі в голові, тому варіант із нагадуванням у календарі або спеціальний plant-care-застосунок це компенсує. Також якщо, приміром, під час поливання приділити увагу поверхневому огляду рослини (чи з'явився новий листочок, можливо вона стала вищою або дала новий пагінець або розкручує смішний лист-трубочку), то це перетворить догляд на гру, подарує теплі емоції. Тож наступні ритуали догляду стануть більш бажаними.
Не стане завадою й відрядження або відпустка, якщо ти розводиш рослини. Через війну я живу на два міста: Київ — Хмельницький, тобто лишаю рослини інколи майже на місяць. За час моїх спланованих від'їздів не загинула жодна з них. А навіть якби так сталося, то shit happens — це життя й досвід. Я проходила й повну втрату колекції рослин через незапланований від'їзд із дому на початку війни, але це не завадило почати все знову і ще більш поглиблено вивчати вплив природи на людину.
Які ще можуть бути варіанти конекту з природою, коли ти живеш у кам'яних джунглях?
Екотерапія — передусім про зв'язок людини з природою. Пікнік на свіжому повітрі, прогулянка у парку, посиденьки навпроти водоймища, збір ягід чи грибів, сап-серфінг, вихідні за містом — це все складові екотерапії.
Терапію природою умовно ділять на перебування на дикій природі, садівництво і взаємодію з тваринами (анімалотерапія).
Тому варіацій конекту маємо безліч:
- піклування про тварин;
- милування світанком або заходом сонця;
- ходіння босоніж по траві;
- йога чи вправи на свіжому повітрі;
- ланч у парку;
- споглядання кімнатних рослин, догляд за ними;
- купання у водоймищі.
Незалежно від рівня зайнятості, кожен може вибрати варіант до вподоби. Натомість отримаємо заряд енергії, зменшення стресу, покращення настрою, підвищення рівня уваги, зниження рівня тривожності.
Як поєднувати в житті кілька справ і встигати займатись екотерапією?
Екотерапія поступово стане частиною твого повсякденного життя — як чай, кава чи вода зранку. Я зазвичай ранок починаю із того, що беру каву та йду милуватися рослинами. Ці 5-10 хвилин викликають щирі, позитивні емоції, налаштовують на подальший день. Якщо маю більше часу, то оглядаю рослини, живцюю їх, влаштовую для них теплий душ.
Серед обов'язкових ритуалів — і щоденна прогулянка ближче до природи, хоча б 30 хвилин. Іноді роблю мініпікніки у тому ж парку. Адже обід можна провести у ноуті чи телефоні, а можна вийти на вулицю й зробити обідній перекус у стилі французів чи американців: смаколик, водичка, покривало, сквер.
Крім того, ти можеш оформити робочу зону або місце, де проводиш найбільше часу, за допомогою кімнатних рослин. Наразі я працюю віддалено, і моя кімната має найбільшу кількість рослин.
Як взагалі працює екотерапія?
Якщо звернутися до різноманітних ресурсів — немає єдиного поняття екотерапії та його застосування, але є досить багато наукових робіт та дослідів, що вивчають цей напрям. Теодор Роззак, який зробив великий внесок своїми напрацюваннями, наголошував, що позитивного ефекту ми досягаємо завдяки відновленню емоційного зв'язку з природою. Адже щодня втрачаємо його через ту ж урбанізацію.
Тобто коли ми збираємо пожухле листя, розглядаємо його структуру, вдихаємо аромат квітів, формуємо крону дерев, поливаємо рослини, слухаємо потріскування вогнища — ми повертаємося до первинного. За кордоном є цілі установи, де працюють ліцензовані фахівці, що призначають вид діяльності залежно від стану пацієнта. Серед методів може бути й збір яєць у курнику, розчісування гриви тваринам, приготування їжі на свіжому повітрі, догляд за рослинами і таке інше.
Звісно, в ідеалі звернутися до фахівця, який підкаже, чи достатньо тільки взаємодії з природою або ж потрібні сесії з психологом, медикаментозне лікування, можливо, інші види терапії. Як на мене, психіка занадто тонка матерія, щоб не приділяти їй достатньо уваги.
Як екотерапія може бути корисною зараз, у складні для українців часи?
Про вплив зеленої терапії є досить багато робіт. Найвідоміша книга — "Садотерапія. Як позбутися бур'янів у голові" психотерапевтки та садівниці Сью Стюарт-Сміт. У ній йдеться й про вплив на психологічне здоров'я військових у взаємодії з природою та приклади з життя пацієнтів.
Завжди кажу, що я не психологиня, а колекціонерка рослин, контент-кріейторка, авторка статей та українка, що так само проживає війну, але моя любов до природи та психології дає шалену ментальну підтримку. І, дійсно, класно посадити разом із сім'єю насіння мікрогріну, проростити кісточку авокадо, прогулятися на свіжому повітрі, влаштувати чаювання у парку. Це наче банальні дії, але вони працюють.
На кого підписатися, щоб знати більше про екотерапію та плентинг?
Щоб бути у фокусі plant-подій, варто підписатися на соціально активних власників рослин, квіткові профілі, ательє твого міста. Люблю спостерігати за красивими й часто благодійними подіями від:
Часто можна зустріти квітникарів на Kyivness, Kureni, "Всі. Свої", "Кураж". Знаю, що 18-20 серпня відбудеться другий захід "Київ — велике село", де, ймовірно, також будуть plant-власники.
Щодо plant-swap (обміну рослинами), то його може провести будь-який ентузіаст, закоханий у квіти, рослини, природу, — пройдено на власному досвіді. Тобто немає якихось певних графіків подій. Щоб ближче познайомитись зі світом тропічних рослин, можна вирушити на екскурсію в оранжерею Ботанічного саду ім. Гришка. Наскільки я знаю, там можна й придбати деякі екзотичні екземпляри та потрапити на рослинні виставки.
Для ознайомлення з природотерапією варто зазирнути на сайт Mind, познайомитися зі стародавньою культурою Індії, Китаю, дізнатися про вправи на свіжому повітрі, поцікавитися цією філософією. У своєму інстаграм-профілі bosvoeridne я маю добірку порад для новачків із догляду за кімнатними рослинами, спільні дописи з психологами, закриту чат-спільноту для дівчат та естетичний необтяжливий контент.
