Фотограф Павло Заярний: "Я показую красу Києва, щоб людям хотілося повернутися додому"
Фото: Павло Заярний
Перш за все редакція "ТиКиїв" хоче подякувати всім фотографам, які роблять неймовірні світлини нашого улюбленого міста та позначають нас. Фото розлітаються Мережею і показують усьому світу красу Києва.
Один із таких стріт-фотографів — Павло Заярний, який створив не один десяток художніх світлин столиці. В інтерв'ю для "ТиКиїв" він розповів про те, як задля красивого кадру забирається на найвищі точки, зізнався, чому ніколи не висипається у своїх подорожах, пригадав, як на початку своєї кар'єри брав майстер-клас у ще невідомого тоді Дмитра Комарова та багато іншого.
Перші камери та фотокурси
Мій шлях фотографа розпочався 2006 року, коли я придбав собі дзеркальну камеру Nikon D80. До цього у мене була "мильниця" Sony, і вже на ній я знімав у мануальному режимі. Ніколи не любив авторежим. Після придбання камери я пішов на фотокурси. Там я побачився з Дмитром Комаровим, який проводив один із майстер-класів (тоді він ще не був відомим журналістом-мандрівником). Ще були майстер-клас з Олексанром Ктиторчуком на його кораблі та майстер-клас Андрія Турцевича. На той час ніяких перешкод для роботи фотографа я не відчував. Тільки зараз, під час війни, з'явилися певні заборони на знімання.
Що найважче у роботі фотографа
Найважче у роботі фотографа — це тягати всі об'єктиви, штатив і камеру. Заради гарних кадрів я брав із собою в семиденний похід Карпатами важкий півторакілограмовий об'єктив та дрон. Ще в наплічнику окрім техніки були намет, їжа та речі. В таких походах має значення кожен грам, але гарні кадри того варті. У подорожах я намагаюсь видертись на найвищі оглядові майданчики, щоб побачити місто з іншого ракурсу.
Від портретів до стріт-фотографії
На сьогодні мої улюблені стилі — це урбаністичний та стріт-фотографія. Але починав я з портретів. Переглядаючи на комп'ютері папки з фото, я помітив, що з давньої сімейної поїздки в Одесу у мене немає жодної фотографії міста без портрета дружини або дітей. Коли я почав подорожувати Європою, то створив YouTube-канал Prosto travel про свої подорожі. Відтоді почав більше фотографувати саме архітектуру та пейзажі різних міст. Почав більше приділяти уваги travel фото в інстаграмі. Приглядався, як обробляють фотографи свої роботи, бо цей процес сильно впливає на кінцевий результат.
5 найфотогенічніших міст, в яких вдалося побувати
Стамбул — місто сильно здивувало кількістю інстаграмних локацій.
Париж — це класика. Тут вишукані люди й вишукана архітектура.
Рим — неймовірно тепле місто з давньою історією та збереженими архітектурними пам'ятками.
Берген — чудове місто: охайні будинки, газони, природа. Взагалі вся Норвегія мені дуже сподобалася. Суцільний кайф!
Краків — дуже кльове місто, яке можна відвідати на вікенд та цілком відчути дух Європи. А ще там крутезні музеї.
Хочу зазначити, що в кожному місті я намагаюся хоча б раз вийти познімати на світанку. Здається, що це нереально, але навіть Колізей можна застати без людей о 7 ранку. Іспанські сходи в Римі вдень заповнені людьми, а на світанку там порожньо. І так у кожному місті. Завжди кажу в подорожах: "Вдома відіспимося!"
Найулюбленіші локації Києва
Улюблене місце у Києві — історичний центр навколо Золотих воріт. Там мені подобається все. Замок барона Штейнгеля з його цікавим краєвидом на балконі, вулиця Ярославів Вал з купою різноманітних закладів, Золоті ворота теж люблю за класний оглядовий майданчик, вулицю Рейтарську з її барами та неповторною атмосферою, вулицю Гончара, Софійський собор та й просто різні гарні будинки столиці.
Фотографія — це хобі
Фотографія міста — це моє хобі. Від початку пандемії ковіду я почав багато пересуватись містом пішки, дуже багато. Намагаюся ходити різними маршрутами, щоб відкривати щось нове і ділитись світлинами в соціальних мережах. Приємно потім бачити свої фото на сторінках київських пабліків.
Фотографія під час війни
З початку повномасштабної війни я декілька тижнів не міг нічого фотографувати та викладати. Через деякий час зрозумів, що багатьом людям, які виїхали за межі рідного Києва або за кордон, було б приємно бачити місто мирним і таким гарним, яким вони звикли його бачити до війни. Дуже багато жахливих новин заполонили соціальні мережі. Ми всі відстежуємо останні новини погані чи більш менш гарні. На своїй сторінці я показую красу Києва, щоб людям хотілося якнайшвидше повернутись додому після перемоги.
