Як росіяни знищують українську культурну спадщину
Колаж: ТиКиїв
Будинок культури та історико-краєзнавчий музей на Київщині, Драматичний театр у Маріуполі, гімназія в Лисичанську, Національний університет Каразіна у Харкові, краєзнавчий та художній музеї в Херсоні. Російська війна в Україні не лише забирає життя українців – вона знищує нашу культурну спадщину.
Повномасштабне вторгнення вже завдало українській культурі та історичним об'єктам збитків майже на три мільярди доларів. Про найзухваліші спроби злочинців вбити українську культуру – далі у матеріалі.
Станом на кінець березня 2023 року через російську агресію в Україні зруйновано чи пошкоджено понад 1373 об’єкти культурної інфраструктури, з них майже третина зруйновані. Найбільше постраждали об'єкти в Донецькій, Харківській, Київській, Херсонській, Миколаївській та Луганській областях.
З 24 лютого 2022 року по 1 березня 2023-го в ЮНЕСКО зареєстрували 245 об’єктів культурної спадщини України, що постраждали чи знищені через повномасштабну війну. Однак насправді таких об’єктів може налічуватися близько тисячі.
Зупинімося детальніше на кричущих випадках російських нападів на українську культуру.
Іванківський історико-краєзнавчий музей
Ще в перші дні війни окупанти знищили снарядом історико-краєзнавчий музей у селищі Іванків на Київщині. Там зберігалися полотна українських митців. Зокрема, 25 картин всесвітньовідомої художниці Марії Примаченко. Близько 10 робіт вдалося врятувати – під обстрілами картини виносили працівники музею. Усі ж інші експонати згоріли вщент.
Центральний будинок культури в Ірпені
За 60 кілометрів – у сусідньому Ірпені – окупанти зруйнували Центральний будинок культури. Йому цьогоріч мало виповнитись 70 років. Ліпнина, візерунки та архітектура будівлі були окрасою і родзинкою колись затишного міста на Київщині.
Маріупольський драматичний театр
На півдні Донеччини, у Маріупольському драматичному театрі, від ворожого вогню переховувалися близько тисячі містян. 16 березня 2022 року в будівлю 19 століття в центрі міста російський літак скинув надпотужну бомбу. Окупантів не зупинив навіть напис "Діти" з обох боків подвір'я. За озвученими даними, під завалами театру загинули шість сотень людей.
Національний музей Григорія Сковороди у Харкові
У травні 2022 року російська ракета знищила Національний музей Григорія Сковороди на Харківщині. Це був маєток 18 століття, у якому філософ працював останні роки свого життя. На щастя, експонати вдалося врятувати. Їх заздалегідь перевезли у безпечне місце.
Харківський національний університет ім. Каразіна
У Харкові окупанти зруйнували будівлі університету імені Каразіна. Від бомбардувань і обстрілів постраждали навчальні корпуси, музей природи, бібліотека та спортивний комплекс. Університет пережив дві війни та бій за місто у 2014 -му, але не витримав вогню окупантів.
Лисичанська гімназія
Також росіяни спалили вщент один з найкращих освітніх закладів Луганщини – гімназію в Лисичанську. Її наприкінці 19 століття збудували бельгійці. Вона входила до ансамблю Бельгійської архітектурної спадщини Лисичанська. Будівля проіснувала понад сто років.
Краєзнавчий та художній музеї на Херсонщині
Нищили та мародерили загарбники й восени минулого року. Тікаючи з Херсона, російські окупанти пограбували два найбільших музеї міста – краєзнавчий та художній. Украдене вивозили вантажівками. Серед втрачених експонатів: іконописи, роботи Айвазовського, Врубеля, старовинна зброя, антикварні меблі, золото тощо. Загалом понад 15 тисяч цінних речей.
Повернення культурних пам’яток
Окупанти вивезли з території України десятки тисяч культурних цінностей, однак наразі підрахувати їх точну кількість неможливо.
Як розповіли у Міністерстві культури та інформаційної політики, точну кількість викраденого й вивезеного майна, документації та предметів мистецтва можна буде визначити лише після завершення війни.
Якщо більшість документації існувала в паперовому вигляді, то зараз, коли вона втрачена, потрібно звіряти кілька джерел... Це дуже кропітка робота, і вона займає час, бо колекції великі, – розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва.
У Мінкульті нині не беруться прогнозувати, коли ж будуть повернуті всі культурні цінності.
Навіть якщо ми точно знаємо, де знаходяться всі ці предмети, і якщо немає добровільного акта повернення, то такі процеси через судові розгляди можуть тривати дуже довго. Ми говоримо про роки. Будемо сподіватися, що не про десятиліття, – додала Чуєва.
Попри намагання ворогу не вдалося стерти українську спадщину з історії. Польща, Німеччина, Італія, Велика Британія та США вже готові долучитися до пошуку втрачених артефактів та відбудови зруйнованих українських пам'яток культури.
