Мистецтво містобудування: головні архітектори міста

Колаж: ТиКиїв

За свою багатовікову історію Київ неодноразово перебудовувався, додавалися нові форми, стилі, використовувалися різні прийоми. Проте незмінним залишилось одне — архітектори, які вкладали у місто частинку своєї душі. 

Поринемо в історію міста й дізнаємось більше про тих видатних людей, які зробили Київ таким, яким ми його любимо сьогодні.

Олександр Шиле

Один із головних архітекторів міста (1869-1871) – Олександр Шиле, автор серії фонтанів міста: фонтанів у Маріїнському парку, на Європейській площі, Водонапірної башти у Хрещатому парку. Також за його участі були здійснені проєкти фонтанів на Золотих воротах та біля театру ім. І. Франка, але вони, на жаль, не збереглися. Шиле приділив чимало уваги створенню системи водопроводів, яка функціонує донині, а фонтани, якими так відомий зодчий, швидше стали наслідком цього рішення з поліпшення водопостачання у Києві.

Існує також легенда, що начебто Олександр Шиле був персоною зі складним характером, особливо важко з ним було будівникам. Тож вони вирішили пожартувати над архітектором та зобразили його обличчя у голові лева.

Проте архітектор відомий не тільки фонтанами. За часів його роботи були побудовані садиба Мерінга, будинок професора Покровського (вулиця Прорізна, 18), будинок генеральші Павлової (вулиця Чикаленка, 32), також Шиле займався реконструкцією і перебудуванням споруд на Ярославовім Валу і вулиці Володимирській.

Легендарна трійця  

Наприкінці 19 століття знаних міських архітекторів стає більше. Після реформи в 1870 році місцева влада отримала право затверджувати нові проєкти житлової забудови. Задля цього були найняті три перспективні архітектори, і за кожним із них закріплювався певний адміністративний район. Саме в цей період у Києві почали працювати Володимир Ніколаєв, Павло Альошин і Владислав Городецький. 

Владислав Городецький

Сьогодні Владислава Городецького назвали б геніальним піарником, селфмейдменом та майстром креативу. Він був справжнім денді, що обожнював полювання і розгулював вулицями у дорогих костюмах з мавпою на плечі. 

На початку своєї кар'єри польський шляхтич виконував перші архітектурні замовлення безплатно, щоб стати відомим та отримати більше замовлень. Але це заняття в його житті було не заради грошей — архітектура завжди залишалася головною пристрастю його життя.

З його легкої руки Київ має Національний художній музей України (вулиця Грушевського, 6), Караїмську кенасу (вулиця Ярославів Вал, 7), костел Св. Миколая (вулиця Велика Васильківська, 77) та ще безліч будівель суспільного призначення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А чого вартий тільки один з найвідоміших архітектурних шедеврів міста — Будинок з химерами!

Володимир Ніколаєв

Володимира Ніколаєва вважають одним із найпродуктивніших архітекторів цієї "могутньої трійці". За роки своєї діяльності в Києві він встиг збудувати аж 18 церков, 27 громадських споруд і кілька сотень житлових будинків. Такі результати принесли його робочі принципи: він завжди працював чітко та швидко і ніколи не відходив від свого плану. Ніколаєв — автор будівлі Національної філармонії України, постаменту та пам'ятника Богдану Хмельницькому.

За його проєктами було прокладені вулиці Антоновича, Велика та Мала Житомирська, Прорізна. У будівлі садиби Гальперіна, яку Ніколаєв побудував у 1899 році, наразі розміщені постійні комітети Верховної Ради України. 

Павло Альошин

Знавець світової архітектурної спадщини та пізнього історизму Павло Альошин працював дещо повільніше за Ніколаєва. Але це ніяк не завадило йому так само реалізувати себе у ролі головного архітектора міста.

Завдяки йому Київ має прибутковий будинок на вулиці Олеся Гончара, 74, маєток Ковалевського (вулиця Пилипа Орлика, 1/15), Будинок лікаря (вулиця Велика Житомирська, 17).

У довоєнні та повоєнні роки архітектор займався реконструкцією та перебудовою готелів "Інтурист", "Континенталь", Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.  Він навіть встигав очолювати власні архітектурні класи, у яких зростало молоде покоління градобудівників, серед яких був і наступний головний архітектор міста Володимир Заболотний. 

Володимир Заболотний

Володимир Заболотний став наступним після свого вчителя головним архітектором Києва. Саме йому ми вдячні за повоєнну забудову Хрещатика.

Заболотний мав власне розуміння форми, пластики та кольору, бо знався на народному українському мистецтві, яке значно вплинуло на його стиль. Архітектор вирішив зробити головну вулицю Києва найяскравішою.

Задля цього він обрав поліхромне рішення фасадів, що гармонійно поєднують образи українського необароко та європейський класицизм. Головними його проєктами стало відновлення центральної частини міста, зведення будівлі Української кооперативної спілки та Верховної Ради України. 

Авраам Мілецький 

Архітектор народився в Києві та все своє життя присвятив цьому місту. Вже у студентські роки він почав працювати в архітектурно-інженерному відділені "Київського Промбудпроекту".

Після війни Мілецький брав активну участь у відбудові Києва: реконструював Андріївський узвіз (заклав Пейзажну алею), паралельно працюючи над комплексною забудовою міста і грандіозним проєктом від майстерні "Київпроєкт": меморіально-парковим комплексом "Парк Вічної Слави", до якого входять проєкт готелю "Салют", а також Палацу дітей та юнацтва.

Над останнім він працював спільно з Адою Рибачук і Володимиром Мельниченком. Прізвище Мілецького також відоме нам завдяки будівлі Укравтодору, інституту Укрдорзв'язку. Також вони разом будували Київський крематорій.

Їхнім останнім, але, на жаль, нереалізованим проєктом став меморіальний комплекс "Парк пам'яті" на Байковому кладовищі. 

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter