Київська фортеця: від часів Київської Русі до сьогодні
Фото: ukrainaincognita.com
Київська фортеця — історико-архітектурна пам'ятка, унікальний комплекс різноманітних укріплень та споруд на правому березі Києва, який має побачити кожен. Формувалася ця фортеця протягом 15 століть.
В сьогоднішньому матеріалі — більше про головний фортифікаційний комплекс Києва від часів Київської Русі.
Історія
Необхідність будувати захисні укріплення в Києві з'явилася ще у 5-6 століттях. А у 10 столітті київський князь Володимир Великий почав будувати нову фортецю, яка б замінила старе укріплення городища на Старокиївській горі.
Тоді Київ вже мав славу могутньої столиці, і фортифікація міста була необхідною. Тож була створена потужна система укріплень — вона будувалася протягом трьох століть і захищала кожну частину міста. Продовжив ідею батька і Ярослав Мудрий, який розпочав величезне будівництво та укріплював оборонні кордони.
Проте попри фортифікацію міста напади ворогів не припинялися. Однією з фатальних для Києва стала атака хана Батия у 1240 році. Київ впав, як і його укріплення. Після цих подій нові укріплення будували поляки, литовці та навіть московити.
У 1679 році під владою гетьмана Самойловича об'єднуються всі укріплення та утворюється одна величезна фортеця. Наступний етап фортифікації міста розпочав Іван Мазепа. Під час цього будівництва та реконструкцій починають з'являтися укріплення та цитадель, які ми можемо побачити у місті й донині.
Варто зазначити, що від початку розбудови фортець і укріплень Києва ці роботи не зупинялися, тож можна сміливо говорити, що Київська фортеця — живий організм, що залежав від історії міста, а історія Києва залежала від нього.
Київська фортеця у наші дні
На сьогодні всі збережені укріплення та оборонні споруди Київської фортеці є історико-архітектурними пам'ятками.
У наш час споруди Київської фортеці виконують різні функції: деякі стали офісними приміщеннями, деякі належать заводу "Арсенал", на території Госпітального укріплення розташований Головний військовий клінічний шпиталь, а також історико-архітектурний музей "Київська фортеця", а деякі перебувають в досить занедбаному стані.
Серед особливих пам'яток — Косий капонір, збудований у 1844 році, який не тільки був фортифікаційною спорудою Госпітального укріплення, а також виконував функцію в'язниці, де утримувалися політичні в'язні.
Також окремо варто сказати про башту № 5 на Рибальській вулиці, яку збудовано у 1833-1846 роках. Сьогодні вона виконує функцію офісного центру, а також тут облаштовано Музей туалету. А башта № 2 на вулиці Євгена Коновальця (до 2015 року — вулиця Щорса) теж раніше виконувала функцію в'язниці, а у 1864 році там навіть було знайдено підземний хід, який прорили учасники польського повстання заради того, щоб вибратися на волю. Сьогодні тут облаштовані офісні приміщення та різні заклади.
Башта № 3 слугувала місцем для квартирування військ, її також називають Прозоровською, сьогодні вона також відіграє важливу роль у фортифікації столиці. На Старонаводницькій вулиці розташована башта № 4, що так і не взяла участі в жодному воєнному конфлікті. У Київській фортеці також можна побачити башту № 1, брами Госпітального укріплення, північну напівбашту Госпітального укріплення, а також Лисогірський форт.
Музей "Київська фортеця"
Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця" створений на місці Госпітального укріплення, його площа — понад 10 га. Він має декілька експозицій, а саме: "Історія вітчизняної фортифікації", експозиція "Історії використання споруд Київської фортеці" та експозицію просто неба — Лисогірський форт.
У музеї ти можеш не тільки вивчити історію визвольного руху України, фортифікацію Києва, життя та побут гарнізону фортеці, а також потрапити на різні культурні та мистецькі події. Наприклад, нещодавно в Київській фортеці відбувся фестиваль історичного кіно, проходили різноманітні фотовиставки тощо.
